Присвячується Костенко Ірині
Я знав її іще з дитинства
І разом ми пішком під стіл ходили
Вона була малою, кумедною, прекрасною,
Тоді усі такі були, коли були малими.
І з часом все мінялося, і пори року
І життя, і ми із нею підростали.
Пішли у школу, ми стали однокласниками,
Які навчались одинадцять років.
За час проведений у школі
Ми билися, сварилися із нею
Та ми завжди мирилися з сестрою.
Вона була для мене подругою, сестрою, однокласницею
Та прізвище було у неї, наче в Ліни
ЇЇ ім’я для всіх ніс мир та спокій
Була вона Костенко Ірою
Залишилась для мене - подругою, сестрою, однокласницею.
© 19 травня 2016
© Попов Євгеній Вікторович
Спільнота автора:
http://vk.com/popov.stihi
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667496
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.05.2016
автор: Попов Євгеній