Десь при зоряному світлі,
я малюю твій портрет.
У кораловій палітрі,
хтось заграє у кларнет.
Я намалюю твої очі,
Тихо дивлячись у даль.
й малювавши довгі ночі
З плечей тихо сповзе шаль.
Я усмішку намалюю,
Палкі палаючі вуста.
Портретик ніжно поцілую,
моя стратегія проста.
При палаючій зорі,
Я малюю твій портрет.
Її бачу я в горі.
Її знайду серед планет.
В портреті викладу всі риси,
Що належать лиш тобі.
І візьму до рук нарциси
у палаючій журбі.
Портрет повішу на стіні,
Щоб освічували зорі.
Їх багато у вікні,
Як корабликів у морі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667456
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2016
автор: Просто Дана