Бузок
Посадили кущ бузок,
Словом із старих казок,
Ріс не по роках, по днях.
Оминали фіри на конях,
Будувались, хати. руйнували,
Ці зарості все оминали.
Прийшла весна, все воскресає,
Разом з нею і перша краса є:
Самотній підсніжник на сонце чекає,
А кущ бузку бруньки пускає.
Минає березень, квітень минає,
Врослись листки і починає
Бузок пускати перший цвіт.
І, як Шевченків заповіт,
Щоб помянули тихим словом,
Традиційом поправлю новом:
На памятнику біля вінку
Покладу кущ свого бузку.
Нехай запах дає нам творчий злет
Того духу, що подарував поет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667448
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2016
автор: миттєвий