Ти дихаєш мною , немовби востаннє ...
У цьому повітрі слова - як мовчання...
В повітрі літає тендітна моя любов,
Палає у венах жива і бунтуюча кров.
Ти дихаєш мною, спиваєш увесь мій біль.
Від дихання того й душа злітає до зір.
Від дихання того і руки, й вуста тремтять,
Тремтить і земля...і тіла гомонЯть...
Ми дихаєм в такт і серцями, й очима.
І змінюєм дні ми ночами палкими .
Ти дихай, бо в диханні тім уся я...
Щоб дихать тобі, віддаю я життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667301
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Юлія Ганненко