Про звичайне

Кожен  світлий  момент  лине  митями...
Кожен  темний  наносить  невдачі...
Наша  стежка  -  немов  рушник  витканий.
Лиш  ця  стежка  приводить  у  хащі...

Міри  досвід  не  матиме.  Нащо  то?
Перед  нами  -  світ,  вміщений  в  оці.
Але  в  прірву  йдуть  люди  зі  злочином,
Як  злітають  на  крилах  до  Сонця...

Кожен  ранок  повинен  всміхатися,
Кожен  вечір  -  давати  покій,
Бо  як  в  місиво  увійдуть  ратиці,
То  кошмари  вб'ють  тисячі  снів...

А  як  прагне  тебе  люд  поглинути...
Краще  жити  і  вірити  в  сни...
Якщо  вічність  минає  хвилинами,
То  секунда  одна  -  твоя  мить.

20.05.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667127
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.05.2016
автор: Systematic Age