маєш часами враження, що Ти лише спостерігач..?
якби була за шибою..?
якби дивилась тв..?
люди кудись біжать..
постійна метушня та поспіх..
а Ти..хм..разом з ними попадаєш в симбіоз..
в такий самий темп..
так, якби той поспіх був заразливий.
але одягаєш "вуха".. і тепер ок. і тепер можеш надати свому сьогоднішньому життю відповідний темп.
такий як хочеш..
такий як чуєш..
з власного вибору.
а не той - дурноватомасовий.
Отже, як Ти вже є тим спостерігачем..і як вже сядеш в безпечне місце..
місце, яке забезпечить Тобі границі Твого тіла..
і котре відділить Тебе від смердючих тa несамовито дратуючих людей..
Отже, сидиш Ти собі за тою своєю безпечною шибою..
і думаєш..що ж власне ці їбануті люди роблять зі своїм життям..?!
безсенсовним існуванням з рівно таким же безсенсовним, але вже приємнішим споживанням та спаровуванням..
і власне, наоглядаючись цього світу.. нічого, крім масового самовбивства їм не порадиш.
тепер залишається лише вибрати..
вибрати чи залишатися Тобі..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667096
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Nora