О як же хочеться кричати
Коли душа болить до втрати тями
Коли всі пута хочеться зірвати
І з кимось просто помінятися місцями
Вам здається - що в когось все краще
Хтось щасливіший ніж ви
Але сьогодні важко змінить суще
Адже починать повинні ми
Точніше у собі змінити маєм
Ми не повинні учить інших жити
А ми навіть і не знаєм
Що потрібно на рівень"Norm" себе переключити
Давайте будемо відверті
Прошу вас у розмові цій
Бо у життєвій круговерті
Одного разу не відкриються шасі
І упаде уже мертвий літак надії
Як той поранений стрілами голуб
І в декого не збудуться мрії
А дехто і не взнає що таке голод
Інші тільки тим і живуть
Що навчають інших жити
Але де не знищено свободну путь
Там ніхто не відважиться говорити
Кажуть простіше спілкуватися
З людиною наодинці
Тому що наодинці вона
Стає людиною...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2016
автор: Romeo Boiko