А ти прийшов…

А  ти  прийшов,  і  подивився  зверху  вниз,
Такий  самодастатній,  що  капець!
Як  не  було  благань  вчиорашніх,  сліз,
З  картинки,  супер-мачо  й  молодець.
Ти  з  усіх  сил  старався  гоноритись,
Все  не  по  чім!  Кривив  мармизу  ти,
Таких  як  я,  на  кожнім  стріти,
Таких  як  ти,  шукати-не  знайти.
Ти  говорив,  я  буду  шкодувать,
Що  на  стосунках  ставлю  жирний  хрест,
Об  стіну  битись,  і  волосся  рвать,
Життя  без  тебе  полетить  в  кювет.
З  тобою  інших  --  не  зрівняти  геть,
Що  я  сліпа,  та  ще  й  дурна  до  купи,
Та  й  виживу  навряд  чи  я,  ледь-ледь,
Твоя  відсутність  стрімко  мене  губить!
А  стомилась  просто.  От  і  все,
Утвоіх  комплексах  варитись  безкінечно.
Не  так  важливо,  куди  доля  занесе,
Нам  навіть  друзями  лишатись  небезпечно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2016
автор: Надясемена