Крутиться невпинно веретено
І пряде нас в клубки несхожі
Я шукатиму потім твої відтінки
Він, вона, стискають нам вени
Обіймають і тепло, та очі не ті
Ми все клеїмо роздерті сторінки
І можливо мине років десять
Ступінь марень упаде на нуль
Колір геть побліднішає сірий
Поки ж нитки шукаю священні
Пальці тихо затіюють бунт
Хоч би раз торкнутись твоєї шкіри
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2016
автор: Марамі