СОНЦЕ
Засіяло в небі красне сонце,
Може дуже гарно, може сон це.
Я не сплю і краса світ заполонила,
Кольорові хмари близько і картина мила.
Я не сплю і полярне сяйво дивиться з небес,
Таке навіть допоможе пережити стрес.
Сонце промінь запустило мені в вічі,
Як козак-характерник в Запорізькій Січі,
Наче кулю, уловив промінь той зубами.
Не стримався усміхнувся, відкрив рот губами.
Таке славне наше сонце, лиш промінь злови.
Нехай зникне всяке зло, ви
Усміхніться теж,
У сонця радості без меж:
Світить сонце, наче радість, наче сміх
Всього Всесвіту, що дивиться на всіх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666492
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2016
автор: миттєвий