Вже сонечко зігріло весняним промінцем,
Запахли в парку квіти, каштани з ялівцем.
Спішить бабуся в церкву весела й клопітка,
Сьогодні в неї свято — історія така:
Маленька внучка Настя, як біле янголятко
До Першого Причастя прийшла вона із татком,
Із мамою шепоче, щось хоче розказати,
Хвилюється бабуся до визначної дати.
Яке ж розкішне плаття, неначе срібні шати
Хвилюється дитинка хоч вогник в оченятах.
Розплетене волосся, а в ньому білі квіти,
Ну, як усій родині за Настю не радіти?!
Бабуся бачить внучку, а в ній саму себе,
Анастасійко, Настю, ти сонечко ясне!
Ти найдорожча пташко, весняний перший цвіт,
Для тебе я бажаю весь пригорнути світ!
Всі квіти, що у парку і небо без хмарин,
Сьогодні йде напроти до тебе Божий Син.
Прийми Святе Причастя Духовного Творця,
Щоб разом із тобою була Його рука.
За тебе всі молитви із уст бабусі линуть,
Щоб чистою і чесною усе життя прожила.
Хай завжди із тобою мандрують все життя
Любов, надія, віра на многая літа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666445
Рубрика: Присвячення
дата надходження 17.05.2016
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА