Його очі не потягнулись до подоби звіра,
слова не похитнули світлячий взірець.
Не доля керувала ним,а віра,
якої сам творець.
І лиш промовив:"Ви усміхніться,щоб не задихнутись",
всі засміялись,прижмуривши свій погляд.
Тільки він,без губ,всміхнувшись,
зрозумів,
як люди все сприймають лиш на огляд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666268
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2016
автор: V1TaL1o