Куди зникають дні? Котились полем,
А потім у шпаринки часу. Й все.
Прописуючи як мікстуру долю
У небі мить століттячко пасе.
Ось зникнуть дні. За ними кудись-ночі.
Посіються всі зорі на землі.
Чи буду пам'ятати твої очі?...
Чи буде сад вишневий у селі?
Ось зникне все. Одна любов на світі
Спасе усе. Й стеблинку, й ліс, й мене...
Так хочеться з тобою посивіти...
Бо є любов... Бо є... І не мине...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666127
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2016
автор: Відочка Вансель