Десь падали зорі у трави,
Шалено, неначе думки,
Всміхались ранкові заграви,
Цілунком торкали ставки.
Лелечі розправлені крила,
Тягнулись до сонця- увись,
Молитву матуся молила,
Щоб діти її збереглись.
Здається вчорашня заграва,
Теплом огортала життя,
Сьогодні уже проводжала,
В далеку дорогу дитя.
Незаймано час покотився,
За обрій старечих світів,
Де день в сивині загубився,
Де вічність розгадує снів.
І знову десь падають зорі,
У спогади мої й думки,
Неначе кораблики в морі,
Шукають свої береги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2016
автор: Леся Утриско