Повернулася зима
У весну весільну,
Сипле пелюсток сніга
Королівна сніжна.
Ніч вдягнула їй корону
З діамантів зірочок,
А найвищий камінь в кроні-
Місяць- золотий ріжок.
Не фата, а білий вельон
Розквітає аж до п'ят.
Соловейко поміж гілок-
Голосистий кум чи сват.
Немов вбрана до вінчання
Стоїть горда, непохитна,
Мироточить мед- кохання
Королівна оксамитна.
З губ, як з келиха причастя,
У весіллі цім веснянім,
П'єм кохання, п'ємо щастя,
Аж до рання, аж до рання.
Йшли додому захмелілі
Від вина, від мед-кохання,
З пелюсткової завії,
З урочистого вінчання.
Повернулася зима
В яблуневі крони,
Та не журиться весна
Це її закони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665982
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.05.2016
автор: олена гай