в будинку нашому
напів
українському
напів
оголеному
розкроєному
як свіжий пиріг
твоє нафтове волосся
змащує мені повіки
змащує губи
нам мовчати наказано
ще на завтрашній день
про що ми мовчимо
лежачи у траві килима
вкриваючись хмароковдрою
дивлячись у домовину
знесиленого вікна
на фонеми роздерті поля наші
між Дніпром і Карпатами
загублено сновидіння
наразі тут гірчить
про що ми мовчимо
лежачи в тіні тіл
твого і мого
ми коріння пускаємо
у мову наших предків
напів
спотворену
зодягни
квітотканну сукню
зодягни
моє обличчя
дозволь увійти
тим
кого немає
наш дім останній
наш дім засмаглий
від поглядів
сотень гармат
ти
певно
захищена тут
ти
певно
мій дім
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665933
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.05.2016
автор: Paul Prinzowski