Люблю дивитись за вікно.
За ним думки і роздуми, надії.
Природа творить нове полотно,
Яке занурює у нові мрії.
Занурює у глибину душі,
Торкаючись надпотайного.
Вивертує гріховну суть,
Збавляючи всього святого.
Сьогодні білу фарбу вилляла вона,
Хоч вчора була золотава.
Весною морель вкриє дерева,
А літо зеленню заграє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665930
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2016
автор: Anna_