Розгорнуті скрижадла для твоїх думок,
Розкриті простирадла сумнівів і лих,
Давно зійшло сонце для твоїх тіней
І день готовий вислухати урок
І сотні нарікань вже звільнено багаж,
Ось-ось доставить олівець їх до паперу
І бунт твій готовий йти на абордаж
Стирати їх із дійсності етеру
І часу лет чекає мчатись в шквал,
Коли звільниш ти його із дійсності полону,
Запряжений переживаннями із молитов,
Він мчатиме до дня скону
І зачин з снів снує в заграві дня,
Готовий блукати манівцями із твоїх ідей,
Тої істини зерно , що ніяк не проросте,
Чекає запалу із нових мірил буття
Старанно все завмерло і чекає,
Коли ж всьому зерно буття зійде,
Той хто ще у глухоті своїй дрімає
Тож запали початок
Зрушиться нехай все і піде
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665911
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2016
автор: PipOK