Крізь віки шелестять сторінками,
І хвилюють душевнії струни.
Переповнені почуттями
І святі, немов руни.
Мов реальність нову відкриваєш,
Немов з серця читаєш всю душу.
І смієшся, над небом злітаєш.
Нащо нерви ворушиш?
Буде вічне могутнєє слово
Побудоване в ніжную риму.
О, поезіє, моя любове!
Ти живи без упину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665900
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2016
автор: codyein