Хочу ше глибше у колір болю
Відкриваю кишені, насип пригорщу
Хмари собі неба сірістю хворі
Давай я останній раз закричу
Як лялька Вуду крізь стулені губи
І твоє Інше ниткою чорною
Тай моє Правильно з біса безглузде
І я фарбуюсь по вінця втомою
Ядуче повітря, і вбивчий жовтий
Кишені набиті, до дійсності якорем
Дощем на твої долоні б пролитись
Пришитись міцно, лише тимай мене
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665863
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2016
автор: Марамі