Пригорніть, матусю, доню!
Я – дорослеє дитя.
І лікують сиві скроні
Душу, сили що здала.
Мала би я пригорнути
Твої роки, твою біль.
Але я, як кажуть тато,
Лише поросль, не корінь.
Мої любі! Років стежки
Красу вашу не зімнуть!
Я з любов*ю ті мережки
Віддлам дітям в їхню путь.
11.05. 2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2016
автор: seroglazka