Невже нам так судилося?.

На  перехресті  бісових  доріг.
Навпроти  ти,  і  я,  твоя  покірна  леді.
Ти  насупив  погляд,  лиш  собі  до  ніг.
А  я  жалкую,  що  ти  так  мене  й  не  вгледів.
Я  тут,  вже  поруч.  Пройдеш  повз?
Невже  нам  так  судилося?..
Ми  ж  приймали  стільки  різних  поз...
Все  дарма!  Від  твого  холоду,
 я  лиш  простудилася...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2016
автор: Ірина Овчіннікова