Чомусь той біль скувавши груди
Не чують сторін добрі люди,
То біль за неньку Україну,
Той біль не йдеться до загину,
Вставай з колін,чесний народе,
І стяг на долю підійми,
Нехай ненависть вічна й згода,
Не дійдуть в крові до війни.
Вставай,щораз сильніш борися,
За волю сотні поколінь.
Вставай,немов сліпа орлиця
Опісля сотні,тисячі гонінь.
Воскресни,мій чесний народе,
Невже ті пута не порвать?
Невже так словенії родом,
Що Неньку нічим захищать?
Вставай,народе!Лиш за волю,
За правду боремося віки.
Дійдемо все ж чесної згоди,
Прошу я,Боже,вспоможи!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665638
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.05.2016
автор: Black Rose