Мені подобається скромність -
Вона нагадує простоту польової квітки,
Уважно придивитися до неї ...
Можливо побачити незбагненну красу!
Червоні – коханням цвіли навесні,
Чому ж на серці мені неспокійно?
Білі квіти у Бога прощення просили,
Помічаю, квітку щастя встигла посадити,
Як свіжий вітер лиця обдуває
Та жайвір в небі синьому співає.
Невже нам доля стільки літ щастя дає?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665555
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.05.2016
автор: Любовь Весна