Насниться вночі чи проб’ється із сонцем
Не втомлена бабця сварливого бога
Залишить тобі величезне «нічого»
Твій час перетовчений в вічній толоці
І вже не жахає Пандорина скриня
Федорине горе мабуть вже останнє
Тоді і вертається пам'ять людині
А з нею душа і нарешті бажання
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665518
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.05.2016
автор: kanan