І линув дощ, рясного дав розмаху.
Так рвучко небо до планети приєднав.
Шумів лісами, ляскав стару бляху,
Мені ж симфонією Шуберта лунав.
Все оживало, все йому раділо.
А грім і дощ злилися у дует
Чи в танго. Враз все відлетіло
І грім затих, зробивши пірует.
Концерт скінчився і завіса зникла,
І все принишкле раптом ожило.
Й моя симфонія в бузку принишкла,
А за вікном кульбабеня враз розцвіло.
І я цвіла й була вже при надії…
Мелодію покласти на слова.
Бриніли рими, грались і свистіли,
Й розсипались, калюжами стриба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665483
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2016
автор: Олена Жежук