Наче білі наречені, квітнуть яблуні в саду.
По стежинці крізь дерева аромат вдихнувши йду,
І від запаху хмільного, я пянію поміж віт,
А вони стоять казково, білі - білі всі від квіт.
Я любуюся красою, що лиш раз у рік цвіте.
Ось від вітру ледь тріпоче, листя гарне молоде.
Бджілки шумно прилетіли, мед збираючи гудуть
І швидесенько у вулик той медок собі несуть.
Я милуюся красою , зачарована на мить,
А у квітах, як сльозинка чиста росонька бринить.
Цвіт швиденько облітає залишаючи плоди,
І пишатимуться знову яблуневії сади.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2016
автор: Лариса Василишина