Наталія Арсеньєва, Відійди ж ти, горе


Не  постійно  небо  хмарами  покрите,
Не  постійно  смутком  серденько  сповите.
Відійди  ж  ти,  горе,  відійди  подалі,
Бачиш  –  там  ясніють  неба  тихі  далі.
Плакати  не  хочу    –  світло  все  і  чуло,
Що  було  –  минуло,  я  усе  забула,
Бо  не  вічно  небо  хмарами  покрите,
Як  не  вічно  смутком  серденько  сповите.

Натальля  Арсеньнева  
Адыйдзі-ж  ты,  гора  

Не  заўсёды  неба  хмарамі  пакрыта,
Не  заўсёды  смуткам  сэрцайка  спавіта.
Адыйдзі-ж  ты,  гора,  адыйдзі,  благое,
Бачыш,  там  ясьнее  небачка  ціхое.
Не  хачу  я  плакаць:  сьветла  ўсё  і  міла,
Што  было  –  мінула,  я  усё  забыла,
Бо  ня  вечна  неба  хмарамі  пакрыта,
Як  ня  вечна  смуткам  сэрцайка  спавіта.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665339
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 11.05.2016
автор: Валерій Яковчук