Жінка я, я – Жінка, щохвилини.
Буде сніг на холоді дзвеніть,
Не віддасть намиста горобина –
Буде і тремтіти, й червоніть.
Вистоїть, не змерзне, не зав’яне.
Пронесе красу крізь каламуть,
Щоб затим, як сонце ніжно гляне,
Біль в таємні сльози обернуть.
Ніна Аксёнчык
Арабіна
Я – Жанчына, я заўжды Жанчына.
Будзе снег на холадзе звінець,
Пацерак не скіне арабіна-
Будзе і дрыжэць і чырванець.
Выстаіць, не змерзне, не завяне.
Выбаліць красу сваю скрозь золь,
Каб затым, як сонца ласкай гляне,-
Выплакаць слязой нябачнай боль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665338
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 11.05.2016
автор: Валерій Яковчук