Травень розбудив у мені добру дівчинку. І нагадав, що поряд зі мною є такі люди...
Я не вигадую, просто чомусь так відчула
(може, звучатиме смішно, а то і безглуздо):
є такі люди, з якими чекатимеш чуда,
навіть якщо усередині глибоко-пусто.
Є такі люди, з якими не мерзнеш ніколи,
серце закутавши в їхній задумливий щебет.
Їхня присутність тепліша за вовняні ковдри.
З ними би грітися довго. І ще би, і ще би…
Є такі люди, що краще за будь-які ліки
вміють загоїти те, що в тобі кровоточить.
З ними душі не захочеться довго боліти,
з ними твоє дольче віта без сумніву дольче.
Є такі люди, що ходять на пальцях ледь чутно,
щоб не сполохати сонне замріяне щастя.
Є такі люди, з якими чекатимеш чуда.
Є, тільки шкода, що зовсім і зовсім не часто.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665127
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2016
автор: Катка