Нехай...розлетиться замерзла підлога
Нехай...розірвуться кляті кайдани
І вибухне бурею забута тривога
Але ти вся...зі своїми світами –
Будеш зі мною...в обіймах моїх
Ще мить і вже ти спокійна
А отруєні сльози обернеш на сміх
І моя...хоч без межі – божевільна.
Нехай...тіні повзтимуть по стінам
Нехай...дощ заглядає у відкрите вікно
І червоніє постільна білизна
Не від крові бо розлилось вино
Нехай...розіб’ється лампа настільна
Не на радість тобі і мені не на зло
Все ж моя, хоч без межі божевільна
Моє ліве та праве крило...
Так і заснеш в незламних обіймах
Зруйнувавши навколо все на голо
Все ж моя, хоч без межі божевільна
Моє ліве та праве крило...
04.05.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2016
автор: Микола Балюра