У вічність падають ці дні,
Брутальність випитого горя,
Країні ви сказали - "ні",
Втопивши нас в крові по пояс...
Плечима винесли і ми
Амбіціозність, дні свавілля ,
Летять над нами журавлі,
Яких тут більше навіть гілля.
Ми нашу пам'ять збережем,
В могилі кожній наші люди...
Земля, нескорена вогнем,
Тепер ввижатись всім вам буде.
Салюти наші не для вас,
Вони данина людям гідним,
Яким і був простий солдат,
Що затулив в cвій час від гідри.
Летять в цім небі журавлі,
Що неба самого не видно,
Цім обеліскам на землі
Нема кінця...Кінця не видно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664886
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2016
автор: Райка