Я мудро вбраний,як львів'янин
в, зрання обіцяну, грозу.
Під парасолю заховаю і власну радість, і нудьгу.
Крізь краплі задивлюся вдалеч,
Повз древні мури сірих стін.
Згадаю Володимир й Галич і сповнюсь гордістю за Львів.
Дощ трохи вщухне, не надовго,
Щоб краплі збіглися в струмки.
Мажорні весняні акорди відтворять листя й пелюстки.
Немов прекрасна ніжна квітка застигне юнка під дощем.
Шумить, гуляє в місті травень
Весна роздарувалась вщент.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664791
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 09.05.2016
автор: ABIV