ілюзії реальної свідомості...

Замрійся.  Замрійся  хоча  б  на  хвилинку,  поринь  у  небесну  блакить!  Озирнись  навколо!  Подивись  на  світ  очами  художника!  Всього  лише  завдяки  такій  не  складній  маніпуляції  ти  зрозумієш,  що  світ  навіть  не  потрібно  ідеалізувати,  адже  він  і  так  прекрасний!  Потрібно  лише  забути  свої  проблеми,  байдужість  та  негатив,  який  випромінюють  люди,  і  в  свідомості  залишиться  тільки  чиста  недоторкана  краса.  Поглянь  на  безмежне  блакитне  небо  та  хмаринки  у  ньому.  Поглянь  на  безкраю  далечінь  горизонту,  що  світиться  яскраво-рожевим  заходом  сонця.  На  темне  нічне  небо,  де  маленькі  зірочки  сяють  вогниками  надії,  небо,  в  яке  хочеться  пірнути  та  нечутно  поплисти  назустріч  півколу  місяця.  Подивись  на  море  за  любої  погоди  :  сяюча  гладь  води  під  час  повного  штилю,  бурхлива  бездна  високих  валів  під  час  бурі  та  шторму.  Невже  ти  не  вбачаєш  у  цьому  краси?  Ну  а  весела  прогулянка  з  друзями  під  час  літнього  теплого  дощику?  Чи  нестримний  потік  величезних  дощових  крапель,  що  не  дає  вдихнути  повітря  під  час  сильної  зливи?  Ось  справжня  краса!  Лежачи  на  м’якій  зеленій  травичці,  дивитись  на  захід  сонця  чи  барвистих  метеликів.  Ось  справжній  відпочинок!  дати  волю  думкам,  коли  вони  злітають  високо  у  небо.  Дозволити  уяві  малювати  чудесні  картини  приємних  спогадів  чи  захоплюючих  перспектив  майбутнього...  спокій.  Відпочинок.  Тиша.  Свобода.  Тоді  хто  завгодно  стане  художником…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66478
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.03.2008
автор: RockGirl