О люди!
Чом печаль свою
ховаєте в душевні ранці,
Як упокорені повстанці
слова, що прагнуть врожаю.
Мовчання, втримавши сльозу,
поцілить криком прямо в серце:
Врятує сила - лиш здається,
що мушля втримає грозу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664723
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.05.2016
автор: Серафима Пант