Життєва доля непроста –
Все суєта та суєта.
Кує зозуленька літа,
Старенька мати відцвіта.
Не відцвітай, я повернусь,
Дитинства світу доторкнусь,
Цілющої води нап’юсь,
Заплачу з туги й засміюсь.
Приспів:
Мене зустрінуть із розлук,
Пелюстки найніжніших рук,
Очей небесних чистота,
Любов воістину свята,
Що збереже і сохранить –
Лиш мати вміє так любить.
Я повертаюся назад,
Білесеньких хатинок ряд.
Без мене відцвітає сад,
Вітри без мене гомонять.
Ще мить , солодко - щемна мить
І хвіртка гірко забринить.
Лиш мати вміє так любить
І непрощенного простить…
Приспів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664711
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 08.05.2016
автор: Ніна Третяк