Непомітно зірвався вітер,
Підійняв він пасмо волосся.
Склав його як пазл із літер:
"А волосся твоє,як колосся..."
Та і очі,як ті океани,
Що приваблюють так моряків.
Вони вірять,що змиються рани...
Очі кращі звичних маяків!
Ну а руки такі шовковисті,
У них сила, свідомість і гарт.
В них романтика в жовтому листі,
В них палкий, одержимий азарт.
Я дивлюся на цього хлопчину,
Ну і бачу, це справжній поет,
Що у серці тримає жарину
І слова, що солодкі, як мед.
Мед у голосі та й на папері,
Сяйво в погляді і у душі.
Та не можу ввійти в її двері,
То, може, хоч це зроблять вірші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664703
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.05.2016
автор: Sindicate