Вечір. На темній розбурханій річці – білі човни
Місяць і зорі, вони…
Верби, неначе старі босоркані, гадають своє
Тінь балансує – нема…є...
Арки небесні, закохані очі кольору слив.
Граючи в ляльки – росли.
Мліли фортуни, світи у долонях, просивінь скронь,
Курище, вітер – вдогонь…
Що нам зосталось ? Укоськані хмари, відлуння, громи?
Повені, юрби… десь – ми.
Юні мадонни лічили зірниці, сни неземні…
Ніч відпливала в човні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664697
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.05.2016
автор: Леся Shmigelska