[i]Твої слова молю забути...
Слова, що вщент розбили мрії,
І мовчки в прірву полетіли
Всі відчуття що наболіли.
Я на колінах, подих замирає
В душі безбожно кровоточить біль,
Та піднімаюсь, чуєш, не зламає
Мене твоя підступна ціль...
Можливо так судилось бути
І це мене чомусь навчить,
Лиш посмішка залишиться спокусі
І прийде день коли переболить!
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664681
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2016
автор: Анастасия Коханюк