Слова, музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Наш час внесуть
Роки, десятиліття і сторіччя.
Вервечкою миттєвостей забутих,
Звитяга і туга, тріумф і відчай -
всього було на пагорбах Славути.
Роки, десятиліття і сторіччя,
місили містину оцю - неначе тісто.
Тут українці нищені фізично,
у житниці не маючи що їсти...
Шматовані кривавими ножами
людиноненависницьких імперій.
І воля маячіла міражами,
і на той світ не зачинялись двері...
Шалений протяг, потяг суне до Сибіру...
Кому ще пощастило - невідомо.
А мо` тому, хто по діаспорах офіру
несе, лелек чекаючи із дому...
...Літа минуть, а може і сторіччя...*
На помилках учитись - то не гріх.
І правнуки - в нове "середньовіччя"
наш час внесуть, історикам на сміх...
*останній катрен написаний декілька років тому
7 травня 2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664504
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 07.05.2016
автор: Микола Шевченко