Як на екрані: півтон та півзвуки –
Це сонце червневе сіда о десятій.
У наших життів переплетені руки,
Як у сцені вечірній останній відзнятій.
Ледь чутне бриніння ранкових поривів.
Ніхто не звертає уваги на нас.
Якщо я зроблю це в один з моїх зривів,
Ніхто не помітить іще довгий час.
Бо їм все одно, в цьому пеклі ми зайві,
Та чи всі вони так бажають тут бути?
Частина із них давно знає, принаймні,
Як швидко й безболісно звідси відбути.
Ніхто не помітив, що ти давно вмерла.
І що я один зустрічаю ці ранки.
Сприймає душа, безнадійно відмерла,
Лише дуже ранні спокійні світанки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2016
автор: kutorlanova