Самоцвіт
Незлим єством панує всюди,
незнаний світлом дивосвіт,
із ним лише є добрі люди,
в душі їх він як самоцвіт.
Який ціни не мав життєво,
а всі знецінюють його,
в думках своїх лихих миттєво,
життя не знаючи всього.
Його знайти не так можливо,
як загубити у журбі,
але завжди було важливо,
його знаходити в собі.
Як самоцвіт із блиском сонця,
який виблискує кругом,
являє справжнє диво серцю,
і щастя сіє він нутром.
Несе він гасло у життя,
яскраві барви кольорів,
які внесеш в своє буття,
щоб день в душі не сутенів.
Він завше є всьому началом,
початок всьому закладе,
веде до дального причалу,
життя де сонцем зацвіте.
Спіцин Євгеній 03.03.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664334
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.05.2016
автор: Віктор Цвіт