Від болю береза заплакала соком
Всі бачили горе, ніхто не жалів
Хоч мовиться часто, видніше все збоку
Та й інший є вислів: все ясно без слів
Тополя навкруг все засипала пухом
Всі мовчки терпіли, ніхто не судив
Один все говорить, а інший все слуха
Один жив по правді, а інший грішив
П’янить ароматом квітуча липа
Невдячні не цінять її не щадять
Хтось стогне й ридає, а хтось лише хлипа
Хоч мучить образа і рани болять
Червона, як жар променіє калина
Осінні вітри прохолоду несуть
Є погляди різні, та віра єдина
Бо Бог – це найвище і в цьому вся суть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664212
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2016
автор: Анатолій Іванович Середа