Як час летить… З’являється зоря…
Окремі зорі десь летять у простір…
У однієї доля догоря,
А інша розстеляє тільки постіль.
А, як буває зорі мерехтять
В нічному небі в переливі сяйва,
Стомилися і вдаль кудись летять,
Злітає та, яка у небі зайва.
Зорі життя, не падайте вночі!
Багато справ попереду чекає.
Світіть вгорі. Нових собі зовіть,
Бо ваш політ завжди людей лякає…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664171
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.05.2016
автор: Віталій Назарук