Дивлюсь у блакитні я очі
І бачу бездонне там небо,
Де зорі мигтять серед ночі –
Мені ж більш нічого не треба.
До тебе, мій любий, схилюся
І стан обів’ю твій руками.
З тобою тепер не боюся,
А зорі, як свідки, над нами.
Солодкі уста вмить зіллються,
І буде гарячим зітхання...
Іскринками зорі сміються –
Співаєш мені про кохання.
Кацярына Самусенка
Гляджу у блакiтныя вочы
Гляджу у блакiтныя вочы
I бачу бяздоннае неба,
Як зоркi мiгцяць сярод ночы —
Мне ж болей нiчога не трэба.
К табе, любы мой, прытулюся
I стан абаўю твой рукамi.
Нiчога з табой не баюся,
А зоркi, як сведкi, над намi.
Салодкiя вусны злiюцца,
I будзе гарачым дыханне…
Iскрынкамi зоркi смяюцца,
А ты мне пяеш пра каханне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664135
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 05.05.2016
автор: Валерій Яковчук