Тодор Кляшторний, Ранок


Ранок...  ще
Сонце  з-за  взгір’я  не  вийшло
В  росах  лице  полоскать.
Шепчуть  колоссям  узвишшя,
Пахне  в  росі  сіножать.
Гай  опушився  туманом,
Гай  задивився  увись  –
Кучером  листя  з  кургану
В  прозолоть  озера  звис.

Тодар  Кляшторны  
Раніца

Раніца...
Сонца  з-за  ўзгоркаў  не  выйшла
Ў  росах  свой  твар  паласкаць.
Шэпчуць  калоссямі  ўзвышшы,
Пахне  расой  сенажаць.
Гай  апушыўся  туманам,
Гай  заглядзеўся  у  высь,  -
Кудрамі  лісцяў  з  кургана
Ў  прозалаць  возера  звіс.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664134
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 05.05.2016
автор: Валерій Яковчук