Доля "нічного метелика"

Вечірній,майже  нічний,Бремен  заворожує  красою.На  вулиці  майже  ні  душі.Хто  відпочиває  після  тяжкого  дня.Хто,навпаки,виходить  на  нічну  зміну.У  когось  сім'я,хтось  проводить  час  з  коханою  людиною.
     Вона  вийшла  на  вулицю  і  закурила.Пахнула  дешевим  мотелем,дешевим  алкоголем,яким  її  поїв  черговий  клієнт,додаючи  до  цієї  суміші  запах  дешевого  курива.
   Сівши  на  бордюр,біля  проїздної  частини,вона,  не  зовсім  твереза,  проклинала  свою  роботу  :
-"Блядське  життя.Знову  якийсь  невдаха  зняв.  Набухав  якоюсь  бодягою.Щоб  запхати  свого.Лузер,бля.Не  може  хорошої  випивки  взяти.Так  може  хоч  би  трахався  нормально.Нічого  доброго.Випивка-відстій,та  ще  й  секс  нікудишній.Чому  я?Тобі  що,блядей  мало...А,точно.Я  ж  така  сама.До  чого  докотилась...я  проста,вулична  блядь.При  чому  дешева.Якісь  мотелі  далекобійників,бодяжна  шняга,клієнти-лузери.Навіть  сигарети-і  ті  дешеві".
   Перервавши  гіркі,бордюрні  роздуми,вона  підвелась  і  вийшла  на  дорогу.Раптом  її  засліпило  світло  від  фар  машини.
-"Ні,ще  одного  на  сьогодні  я  не  витримаю.Мене  і  так  все  болить".
Але  машина  не  скидалась  на  ту,яку  може  собі  дозволити  лузер.Авто  представницького  класу,правда,без  водія.За  кермом  сидів  самодостатній  чоловік.У  одязі  нічого  вишуканого,але  одягнутий  по  стилю.В  міру  підкачений,дорогий  парфюм.Борода-підрівняна,стильна.Додавала  серйозності  і  харизми.Поруч  красуня-дружина.Сині  очі,брюнетка,з  ідеальними  грудьми  3-го  розміру  і  ногами  від  вух.Характер,який  відповідає  зовнішньості.Одягнута  так  само.Без  дешевих  понтів.А  на  задньому  сидінні  -  5-річна  дочка  сидить.Красуня,чорне  волосся  як  і  в  її  матусі.Таки  вся  у  маму.Тільки  карі  очі    і  лоб  таткові.
   Машина  різко  зупинилась  і  чоловік  вийшов  з  машини.
-Тобі  жити  набридло?  -  спитав  він  дівчину.
-А  тобі  яка  різниця?  -  відповіла  та.  -  Може  і  не  хочу.
-Яка  різниця?Я  тебе  зб'ю,а  завтра  зміню  родинне  ліжко  на  нари,а  обійми  дружини  на  обійми  співкамерників.
-Скажеш,що  я  винна  -  не  відійшовши  від  алкоголю  сказала  дівчина.  -  Хочеш  розписку  напишу.Що  жити  не  хочу.
-Але  ти  дурна.
-Слухай,мужик.Ти  їхав  кудись?От  і  їдь.Чи  ти  мене  зняти  хотів?Я  на  сьогодні  вже  своє  відпрацювала.Хоча  для  такого  чоловіка...Можна  зробити  виняток.
-Треба  ти  мені.В  мене  в  машині  красуня-дружина  сидить,красуня-донька.Щаслива  родина.Якій  не  зраджую.Тим  більше  з  проституткою.Дякую,я  себе  поважаю.Зійди  з  дороги.Нам  проїхати  немає  як.
-Вже  йду,Фрідріху.
-Звідки  ти  знаєш  як  мене  звати?  -  здивувався  чоловік.
-Не  впізнав?А  я  впізнала.Хоч  і  бороду  вже  запустив.Не  один  рік  клас  ділили.
І  він  її  впізнав.
-Бріджит?
-Вона.
-Як  ти  до  такого  докотилась?  -  жахнувся  Фрідріх.  -  Ти  ж  подавала  такі  надії.Всі  хвалили.Тебе  чекало  велике  майбутнє...
-Так,чекало.Але  я  проміняла  це.Подруга  втягнула.Розказувала,як  це  класно.Сауни,тусовки.Підчепиш  "багатого  буратіно"  і  життя  вдалось.
-Бачу  як  підчепила.Дешеві  цигарки,запах  "елітного"  перегару.І  вілла  бачу  класна.
-Ну...недоля.А  ти  як?Ти  ж  був  жирним,закомплексованим  ботаном.
-Нуу..тепер  цей  жирний,закомплексований  ботан  має  все  до  чого  прагнув.Красуня-брюнетка,красуня-донька,будинок  свій.Машинка,робота  непогана.І  так.Розкомплексувався,підкачався  і  живу.
-Класно  тобі.Роботи  для  мене  немає?Може  прибиральниця  яка.Я  навіть  можу  коханкою  стати.Лише  твоєю  блядью.
-Бріджит,не  принижуйся.Май  якусь  гордість.Я  тобі  вдруге  за  сьогодні  кажу-я  не  зраджую.
Та  і  навіщо  мені  проститутка  в  домі?
-А  ну  так.Ти  ж  дитинства  такий.Вірність  і  одна  жінка.
-Саме  так.Вірність  одній  жінці  все  життя.По-друге,подивись  на  себе  і  на  неї.Як  я  можу  зрадити  своєму  ідеалу?
-Брюнетка  і  далі  по  списку?
-Саме  так.
-Повезло.
-Повезло.Але  від  Долі  мало  що  залежить.Лише  деяка  частинка.Все  інше  залежить  від  нас  самих.Хто  хоче-той  доб'ється.

Тим  часом  до  них  підійшли  мама  з  дочкою.
-Фрідріху,чого  ти  так  довго?Ти  її  тут  знімаєш  чи  що?
-Спокійно,Софі.Просто  однокласницю  зустрів.

Чоловік  звернувся  до  путани.
-Радий  був  бачити.Ми  поїхали.Наостанок,дам  пораду-блядство  ніколи  ні  до  чого  доброго  не  приведе.Передай  при  можливості  дівчатам  знайомим.Зроби  хоч  щось  корисне  в  цьому  житті.

На  цих  словах  він  розвернувся,взяв  дочку  за  руку.Іншою  обійняв  кохану  і  вони  поїхали.

Дівчина  в  сльозах  закурила  ще  одну  сигарету  і  після  тяжкого  дня,пішла  додому  спати.Щоб  завтра  все  по  колу.

Доля  всіх  розставила  по  своїх  місцях.

P.S.  порада  від  автора-наші  милі,красиві  дівчата.Не  йдіть  на  цю  дорогу.Блядство  ні  до  чого  доброго  не  приведе  

С.Кучерявий
05.05.16
22-50

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2016
автор: kucheryavuy77