Прийшла ота, пора прощання...
Що вже давно десь заблукала у світах...
Ота пора, нестерпно - вічного чекання...
Що відбилась осінню в моїх сльозах...
Із мого серця ніби щось скотилось...
Неначе камінь рваної душі...
Невже кохання все ж таки звільнилось?..
Те...якого так просили, ті непрохані дощі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66413
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.03.2008
автор: душа