Дорогу щупає сліпий,
Вперед вглядаючись незряче,
Навколо темрява, хоч вий,
Мов провалився в царство ночі.
Та неба відблиск синизни
І сонця жар, немов жар-птиця,
В очах застигли назавжди
Малюнками тонкого ситцю.
Ціпком вистукує сліпий,
Так нібито шукає броду.
Навкруг вирує рій людський,
Про власну дбаючи свободу.
Ціпком вистукує сліпий…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663907
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: Г. Король