тепло окрилює: ламати лід,
рубати скелі і топити кригу...
і ти Колумб, незламний всюдихід,
мов напролом, ідеш в шторми й відлигу.
та час все засніжив, морозом вкрив —
і ти складаєш знову рештки крил.
який там океан та небосхил...
04.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663902
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2016
автор: Микита Баян